З 21.05.2020 р діють зміни до урядової постанови “Про ефективне використання державних коштів” від 11.10.2016 р № 710. Завдяки їм розширили перелік першочергових платежів, здійснюваних Казначейством.

Пріоритетними стали витрати держбюджету на заходи з протидії COVID-19, які здійснюють тепер в першу чергу і в повному обсязі.

Також в оновлений перелік першочергових платежів, які здійснює Державна казначейська служба, увійшли витрати на:

– реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;

– фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, і дефіциту коштів Пенсійного фонду;

– соціальне забезпечення;

– національну безпеку і оборону, в т. Ч. Пов’язані з проведенням операції Об’єднаних сил.

Запис Збільшили перелік першочергових платежів бюджетних установ спершу з'явиться на NORNI.

Всі сплачені платниками кошти на старі рахунки не будуть зараховуватись! Вони будуть повертатись платникам як “нез’ясовані надходження”.

Нові рахунки для сплати ЄСВ доступні за посиланням. 

Зверніть увагу! Вам не потрібно, як раніше, шукати в переліку свій район, зарахування ЄСВ здійснюються на рахунки Головних управління ДПС у відповідному регіоні. Вам потрібно лише завантажити рахунки для своєї області або міста Києва. З 1 січня 2021 року територіальні органи Державної податкової служби, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються як юридичні особи.

Запис Діють нові рахунки для сплати податків, зборів, ЄСВ! спершу з'явиться на NORNI.

Будь-які фінансові, кредитні та лізингові організації стикаються з необхідністю подачі фінансової звітності. В цьому випадку перед адміністрацією постає питання: коли, куди та в якій формі необхідно подавати документацію. Розберемо дане питання по пунктах.

1. Порядок подання фінансової звітності регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року. Відповідно до п.2, усі платники податку на дохід зобов’язані подати до органу ДПІ наступні документи:

• Квартальну фінансову звітність (окрім представників малого підприємництва, визначених ГКУ);
• Річну фінансову звітність.

2. Визначаємо вірно категорію підприємства, у ст.2 Закону про бухоблік визначено чотири категорії підприємств залежно від їх розміру: мікропідприємство, мале, середнє та велике підприємство. Для того, щоб підприємство належало до певної категорії, воно повинно відповідати двом або всім трьом критеріям. Критерії визначаємо за рік, що передує звітному року. Категорії підприємств за розміром.

За курсом валют станом на 31 грудня попереднього року

3. Форми фінзвітності

Форми, за якими підприємство складає і подає фінзвітність, установлені П(С)БО П(С)БО 25.

При цьому пе-редбачено, що:

• мікропідприємства – подають форми No 1-мс, No 2-мс (пп. 2 п. 2 розд. I П(С)БО 25);
• малі підприємства – подають форми No 1-м, No 2-м (пп. 1 п. 2 розд. I П(С)БО 25);
• середні та великі – складають проміжну фін-звітність (квартальну) за формами No 1 та No 2, а у складі річної фінзвітності подають ще до-датково форми No 3, No 4 та No 5 (НП(С)БО 1, наказ Мінфіну від 29.11.2000 р. No 302).

4. Кому та коли подаємо фінзвітність

Річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток,(фінзвітність разом з декларацією по прибутку) протягом 60 к.д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року пп.49,18.3 ПКУ)

Квартальна фінзвітність разом з декларацією по прибутку  подається протягом 40 календ. днів після  звітного кварталу

5. Оприлюднення річної фінзвітності разом з аудиторським висновкомЗгідно з ч. 2 ст. 14 Закону No 996 оприлюднювати свою річну фінзвітність разом з аудиторським висновком зобов’язані середні та великі підпри-ємства.

6. Складання фінзвітності за міжнародними стандартамиСкладати фінзвітність за міжнародними стан-дартами зобов’язані, зокрема, підприємства, що становлять громадський інтерес (ч. 2 ст. 121 За-кону No 996). А до них якраз належать великі підприємства (ст. 1 Закону No 996)

7. Нововведення Законом №466

Поріг річного доходу для підприємців було підвищено у 2 рази (до 40 млн. грн). Це дозволяє платнику податку на прибуток визначати об’єкт оподаткування, не коригуючи фінансовий результат на всі різниці, вказані в третьому розділі ПКУ (за винятком від’ємного значення об’єктів минулих звітних років). Платник також має право використовувати лише річний звітний період.

Вищезазначені зміни вступили в силу з 23.05.2020 року. Таким чином, платники податку на дохід, які підпадають під визначені критерії, матимуть можливість прийняти рішення щодо відмови від застосування змін до фінансового результату за звітний 2020 рік. Про це необхідно повідомити у відповідному розділі Декларації «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».

З 1 січня 2021 року планується внесення змін до п.137.5 статті № 137 ПКУ, які стосуватимуться введення обов’язкової умови визначення річного періоду для платників, чий річний дохід не перевищує 40 млн. грн. Дохід визначатиметься Звітом про фінансові результати за попередній звітний період. Таким чином, з 1.01.2021 ці підприємства будуть застосовувати річний податковий (звітний) період з податку на прибуток.

Запис ЗВІТНИЙ ПЕРІОД І ТЕРМІНИ ПОДАННЯ РІЧНОЇ ЗВІТНОСТІ спершу з'явиться на NORNI.

Відповідно до вимог ПКУ, усі фізичні особи-підприємці, що є платниками єдиного податку 1-3 груп, які не сплачують ПДВ, повинні вести Книгу обліку доходів за формою, встановленою законодавством до 31 грудня 2020 року. Доходи відображаються за підсумками робочого дня. Платники ЄП, що сплачують ПДВ, повинні вести Книгу обліку доходів та витрат. Обидві книги реєструються в ПІ за місцем обліку.

З 1 січня 2021 року фізичні особи-підприємці, що сплачують єдиний податок на дохід і не сплачують ПДВ, можуть вести облік своєї діяльності у будь-якій формі. Згідно з ЗУ №786 від 14 липня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», була скасована необхідність реєстрації книг обліку доходів та витрат та вимога щодо ведення книги обліку для ФОПів та платників ЄП 1-3 груп. Вони повинні вести облік діяльності в електронній чи паперовій довільній формі. Книга обліку доходів, яка не використовується протягом трьох років після завершення звітного періоду, повинна зберігатись фізичними особами-підприємцями.

Фізичні особи-підприємці, що оподатковуються на загальних засадах та фізичні особи, що займаються незалежною професійною діяльністю, будуть зобов’язані вести облік своєї діяльності в електронному чи паперовому вигляді (або в обох одразу) за встановленою формою, в тому числі, використовуючи Електронний кабінет. Форму та порядок ведення обліку визначає Міністерство фінансів України.

Запис Книги обліку доходів у фізосіб-«єдинників»,ведемо чи ні… спершу з'явиться на NORNI.

Дніпропетровські контролери зазначають, що усі платники ЄП, які перейшли на загальну систему оподаткування, будуть сплачувати податок на прибуток за результатами річного податкового періоду у якості новостворених підприємств. Звітний період для них буде починатись з моменту переходу на загальну систему оподаткування і закінчуватись 31 грудня поточного року (з огляду на положення абз. “А” п. 137.5 ПКУ).

Для цілей сплати податку на прибуток податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем ​​останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ПКУ).

Платники єдиного податку на прибуток мають право перейти зі спрощеної на загальну систему оподаткування з першого числа наступного після звітного кварталу місяця, за умови подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування (пп. 298.2.2 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для сплати податку на прибуток є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому в п. 137.5 ПКУ визначено, для яких платників податків встановлюється річний звітний період:

• новостворені платники податку;
• виробники сільськогосподарської продукції;
• платники податків, у яких дохід за попередній звітний рік, не перевищує 20 млн грн.

Виходячи з цього, податківці роблять висновок про річному податковому періоді для колишніх єдинників, а також нагадують, що декларація з податку на прибуток підприємств розраховується наростаючим підсумком.

Запис Які висновки роблять податківці з переходу юрособи на загальну систему зі спрощеної спершу з'явиться на NORNI.

Відповідно до інформації від податківців, штрафи та пеня на знижене податкове зобов’язання з податку на прибуток будуть нараховуватись у тому випадку, якщо помилки в декларації за минулий річний період звітності будуть виправлені самостійно. Представники податкової інспекції також зазначили, що виправлення, здійснені в період карантину (під час якого діють податкові послаблення) також будуть враховані.

Як повідомляють в ДПС, штрафи за порушення податкового законодавства, скоєні у період з 1.03 до 31.05 2020 року, застосовуватись не будуть.

Таким чином, платник податку на прибуток, який відправляє звіти до податкової поквартально, може самостійно виправляти помилки в декларації, відповідно до п. 50.1 ПКУ до 1.06.2020 року. Штраф на занижене податкове зобов’язання нараховуватись не буде. Крім того, платник податку на прибуток має право доповнити декларацію, подавши відповідний документ у довільній формі, що буде враховуватись як її невід’ємна частина. Доповнення необхідно подавати разом з поясненням мотивів подання, відповідно до п.46.4 ПКУ.

Якщо ж самостійного виправлені помилки, допущені в декларації з податку на прибуток за 2019 рік і за звітні (податкові) періоди минулих років, протягом періоду карантину (з 1 березня по 31 травня 2020 року), платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання нараховується штраф , передбачений п. 50.1 ПКУ, та пеню відповідно до пп. 129.1.3 ПКУ.

Запис Податківці штрафують за виправлення під час карантину помилок в торішніх деклараціях спершу з'явиться на NORNI.